Лєна і я була учасницею фестивалю Цукімі. Спочатку трохи про сам фестиваль і чому його варто було відвідати. Це перший захід для любителів культури Країни висхідного сонця, поп-культури, комп’ютерних та настільних ігор, організований асоціацією ” Жабенка”. Весь захід тривав 2 дні, але кількість забав справді вражала. Буквально «Цукімі» означає «милуватися повним місяцем», і це свято, яке японці відзначають вже понад 1000 років. Тому фестиваль японської культури в Хожові символічно відбувся 30 вересня – 1 листопада разом із японським святом Цукімі.
Ввійшовши до школи, місця проведення фестивалю, перше, що кинулося в очі, це безліч вистаців з різними товарами. Більшість товарів були виготовлені вручну, що додало їм цінності. Особливої уваги заслуговував стенд із використаними косплеями, звідки багато учасників могли розпочати свою пригоду з цим японським мистецтвом. Окрім чудових фігурок героїв аніме та іграшок у стилі каваї, важливим пунктом програми були лекції та конкурси.
Гірко-солодка любов японців до атомної фізики, феномен Якудзи, історія мемів і навіть організація подорожі до Країни квітучої вишні – це лише мала частина тем, які обговорювали спікери. Були також майстер-класи для новачків, які заохочували вперше спробувати себе в косплеї, якраз ця тема була розібрана ло найменших дрібниць. Також на деяких лекціях, новачкам пропонували добрі манги і аніме.
Були також конкурси, в тому числі на найращий косплей, у якому взяли участь косплеєри з цілого Шльонську. Масштаби заходу вражали. По всьому місту гуляли незвичайні персонажі. Їх можна було зустріти в трамваях, магазинах, кафе і на вулицях. Учасникам з’їзду допоміг добре обладнаний і часто відвідуваний пункт ремонту костюмів. Завдяки своєї обізнаності в темі, або ж любов’ї до комп’ютерних ігр, можна було виграти нагороди в інших конкурсах цього заходу. Також організатори підготували особливу конвентову гру, де учасники мусили виконувати завдання в різних куточках терену і отримувати за це відзнаки. Найкращі також були нагороджені.
Кабінет інформатики переобладнали під зону комп’ютерних ігор. Багато з них не виходили за межі японського ринку, тому грати в них можна було тільки японською мовою. Танцювальні килимки в форматі відеогри – забава для справжніх сміливців. Любителі настільних ігор мали можливість пограти в традиційні японські ігри, такі як «манджог» та «го». Також, з ініціативи учасників, ми танцювали бельгійку, макарену та грали в лімбо, адже без цього не обходиться жоден поважаючий себе конвент. Розважаючись, можна пізнати багато приємних та цікавих людей.
На фестивалі не було важливо, звідки ти, скільки тобі років і яка твоя сексуальна орієнтація. Усіх об’єднувало спільне хобі, яке притягувало та захоплювало. Ця єдність і добра забава дозволили учасниками втекти від реальності, сповненої правил і стереотипів до світу японської анімації, музики та коміксів. Принаймні так я побачила цей фестиваль. А чим Цукімі стане для вас – можете тільки переконатися самі наступного року.
